Осіння благодать

І. І плід росте у серці, яблука – на гіллі

Осінні плоди

Суть осені

Осінній етюд

Плоди

Плоди осені

Осінні і духовні плоди

Моя душа торкається краси

У лісі

Наречена

Життя – як поле

Слава Богу!

Лісові дари

Клюква

Молитва

Жива віра

Перестиглі християни

Божі обійми

Люблю

Божі рушники

Дари і плоди

Осінь золотиста

Ночной свет

ІІ. Наш мир – Христос!

Наш мир – Христос!

Начальник життя

Лікар

Основа життя

Стержень життя

Потреба в Бозі

Головне в житті

Все чудово Ти, Боже, створив!

На крилах молитви

Вечорове

Дякуйте за все

Шукати лиця Божого

ІІІ. Слово Боже – вічності світило

Божа істина і людська правда

Десять Божих заповідей

Читаю з Біблії святої

І серцем, і вустами

Библия – жемчужина

ІV. Як одна людина – ми – одна родина

Одна родина

Церква Божа

Для блага

Блаженні мужі

Дух Святий

Минає день

Все для блага

Будь обережним!

Не шукай

Вникай у себе

Не суди!

Про любов земну

Про любов небесну

Говори!

Людина кожна пахне

Чи ми місіонери?

Пам’ятаю

Земне життя

Оставь прошлое

Божья благодать

V. Повірте серцем Богу!

Господу на славу!

Перед зимою

На якій дорозі ти?

Груша

Творіння Божі і людські

Нема перукарів

Одяг, лице, душа

Чиста, мов сніг

Слава Богу!

День народження

В Бозі

Приди ко Христу!

VІ. Коли батьки Ісусу служать – це щастя тисячам родів

Благословенний дім

Що посієш

Дорога в минуле

Вплелися в долю

Ріка життя

Моя доля

Столяр

Батько

Мамі Ганні 80!

Терпінням своїм

Ніч минула

Грешный человек пред праведным Богом

VІІ. Птахи перелітні

Чи готові?

Для прожиття потрібно мало

Життя – як поле…

Як журавлі

Жертовник

Травень

Рання весна

Вночі

Марнота

Лину в рідний край

Молитва

Смотри вперёд

VІІІ. Україна – жовта квітка під голубим небом

Україні (декламація)

Війна навесні

Божа війна

Примхливий березень

Десь війна

Моя рідна земля

Україно моя мила!

Приклеєний

Сучасні капелани

Осінні плоди

Яблука дозрілі, яблука червоні,

Босоніж я садом по траві іду…

Осінь під дверима, посивілі скроні…

Плід в душі для Тебе, Боже, чи знайду?

Чи люблю людину не завжди хорошу,

Чи окраєць хліба їй останній дам?

Чи благословляти ворога я можу,

Що руками – злодій, а душею – хам?

Чи радію завжди я за успіх брата,

Заздрість відступила раз і назавжди?

Чи вдається спокій, мир небесний мати,

В будь-яку дорогу з радістю іти?

Чи терпіння видно серед справ щоденних,

Лагідність сердечну й дух – немов алмаз?

Господи, помилуй, зглянься Ти на мене,

Як робив постійно Ти в житті не раз!

Поможи! Без Тебе плоду не зростити!..

Світла дай в дорозі і з небес – росу.

Хліб з небес любити над усе на світі –

Плід тоді духовний в серці принесу!

Йду осіннім садом, яблука дозрілі

Пурпурно-червоним полум’ям горять…

Плід росте у серці, яблука – на гіллі,

Дух Святий поставить зрілості печать!

Осінні і духовні плоди

Бог нам в році цім зростив

Золоту пшеницю,

Фрукти – справжнє диво з див

Є в нас на полицях.

Їж, людино, споживай –

Корисно це тілу.

Бог дав добрий урожай,

Щоб Творця хвалили.

Бог чека від нас плодів

Соками налитих.

Дочекались холодів –

Є плоди чи квіти?

Чи ми вівці, чи вовки,

Що слабких «кусають»?

Ворони чи голубки,

Що смирення мають?

Брате, сестро! Не шукай

В когось непорядку,

Милосердя в серці май

І показуй кладку.

Бо даремно оббивать

Вам пороги церкви,

І жорстокість проявлять

До своєї жертви!

Милосердя як нема

І серця закриті –

Ходимо сюди дарма

Світ лиш веселити.

Якщо є любов між нас –

Учні ми Христові.

Тож ростім плоди в серцях

Гарні та чудові.

Ми їмо плоди з садів –

Гарні вибираєм.

Бог для того нас ростив,

Щоб прийнять до раю!

Оставь прошлое

«Была когда-то у нас благодать:

Души любовию полны,

Крылья молитвы несли прославлять

Пастыря душ возрождённых!»

Прошлым живёт лишь такой человек,

Кто в настоящем несчастен.

Он в полувере проводит свой век,

День его хмур и ненастен.

Бог стал далёким, душа не горит…

Но не жалей за прошедшим!

Лота жена и поныне стоит

Прошлому статуей вечной.

Друг, отряхни от себя пыль дорог

И отрезвись совершенно –

Рядом с тобой стоит любящий Бог, –

Всё остальное здесь тленно!

Бог всё такой же: даёт благодать,

Духа – не мерною ложкой.

Ты постарайся из рук Его взять

Всё, а не только немножко.

***

Боже, зажги нас любовью Своей,

Чтоб мы не в прошлом горели,

А до остатка назначенных дней

Чтобы к Тебе мы летели!