



Опис Полум'я любові неземної
Михайло Минович Михайлюк
народився в Обухові Київської області 1937 року. Після закінчення школи і
аероклубу в Києві по курсу пілота був у льотному таборі, де навчився літати на
літаку «Як-18». Працював кочегаром, різноробочим, ливарником на Київському
судноремонтному і суднобудівельному заводі.
Згодом закінчив Педагогічний інститут, Університет
марксизму-ленінізму. Працював у школі вчителем, вихователем, в інституті –
науковцем. Відмінник народної освіти, захистив кандидатську дисертацію.
Вірші почав писати в шкільні роки, був членом
літстудії, друкувався в газеті «Днепровский водник».
В 1993 році молитвами мами прийшов до Бога і з
наступного року почав писати вірші про Бога і для слави Божої. Друкувався в
різних християнських газетах і журналах. Член Спілки християнських письменників
України. Переклав з російської мови на українську «Збірник молодіжних і дитячих
пісень». Всього автор написав і переклав більше 9000 християнських віршів.
Збірка «Полум'я любові
неземної» містить духовні вірші та переклади пісень.
Цю книжечку – запрошення
Присвячую тобі,
Щоб йшов до Сина Божого
У молитовний дім.
До Бога щоб наблизився
І розмовляв із Ним,
Душею щоб очистився
У Господі твоїм.
Мир, спокій, задоволення
Щоб в книжечці знайшов,
Побачив Божі творення,
Пізнав Його любов.
Зміст Полум'я любові неземної
Від автора
Моє бажання
Наша релігія
Тебе я славлю
До Бога йдіть
Друг
Пізнавайте Бога
Два кінці
Дякуймо за життя
На папері
Ісус не жартує
В Аргентині
Будьмо дітьми Божими
Молитва
Зодягніться
Прийдіть
Надія
Як приємно!
Кому потрібний син?
Совість
Бобик і Барбос
Вірую
Атеїсту
Був і я
Молодим
Говори
Люди з трояндами
Спаситель світу
Істина
Зустрів вві сні
Народження Ісуса
Триєдиний Бог
Старість
Поводир
Божа Церква
Курцеві
Алісі Силуанівні
Петру Собківському
Закликаю
Поету П. Симоменку
Дружині
Івану Андрійовичу
Сергею Есенину
У вічність
Коли біда
Християнська абетка
Знайди букву
Переклади пісень
Дивний Творець наш
В день урочистий
Радісно хор співа
На полях Віфлеєма
Читати уривок Полум'я любові неземної
Друг
Ми говоримо з Богом так
просто,
Ніби Він – наш товариш, наш
друг.
Він на землю приходив не в
гості,
Але щоб розігнати пітьму,
До Отця щоб людей навернути,
Бо пішли у гріхах не туди,
Бо не знали, що там з ними
буде,
Відвернути хотів від біди.
Але люди так наче поснули,
Хоч багато Він їм розповів,
Вони голосу неба не чули,
Їх диявол до себе повів.
Божий голос і в знаках,
ознаках,
Коли хочемо – в нас він
звучить.
Ти, читаючи Біблію, дякуй,
Що до Раю дає Він ключі.
Бог вночі тобі сон посилає,
Ти, як загадку, сон той
береш,
Тільки часу не повідомляє,
Коли в світі земному помреш.
Ти працюєш, щоб весело жити,
Є для смутку й для радості
час –
Те і друге дає нам Спаситель,
Він в біді загартовує нас.
Ти із Господом, друже, не
бідний,
За багатих багатший усіх.
Стань же дійсно до Нього
подібним
І проси, щоб Він змив з тебе гріх.